Понеділок, 24.09.2018, 08:36
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS



 Сновський НВК "ДНЗ - СЗНЗ І ступеня"











Форма входу


Хто онлайн?
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Опитування
Твій улюблений предмет?
Всього відповідей: 16

Логопедична сторінка

 Поради логопеда батькам

щодо розвитку фонематичного слуху у дошкільників

    Якщо усне мовлення дитина опанувала ще перед школою, то писемним їй ще належить оволодіти. Чим краще буде розвинене усне мовлення, тим легше буде опанувати читання й письмо.

    У багатьох дітей часто спостерігається нерізко виражене відставання у мовленнєвому розвитку, яке в дошкільному віці зазвичай не привертає до себе особливої уваги батьків, проте в подальшому може перешкоджати якісному навчанню і призвести до появи специ-фічних помилок, зокрема на уроках української мови.

    Дуже важливо виявити навіть найнезначніші відхилення мовленнєвого розвитку та виправити їх до початку навчання дитини грамоти.

    Батькам слід знати, що при нормальному мовленнєвому розвитку всі недоліки у вимові звуків дошкільником повинні зникнути не пізніше п´ятирічноговіку.

    Однією з необхідних умов опанування грамоти є чітке розрізнення дитиною всіх звуків мови на слух. Запис будь-якого слова передбачає уміння визначити кожен звук та склад слова по черзі і позначити їх відповідними буквами. Якщо ж деякі звуки здаються малюков однаковими, то йому важко буде вибирати під час письма букви, відповідні цим звукам. Наприклад, у разі нерозрізнення на слух пари звуків [б]-[п] дитина не знатиме, яка перша буква — Б або П — має бути написана в словах «булка», «буряк».

    Для перевірки слухової диференціації звуків доберіть картинки, на яких зображене роз-різняється лише одним приголосним звуком, який слід перевірити. Дитина може розрізни-нити слова (наприклад, «білка» і «пилка»,«коза» і «коса», «ніч» і «піч») лише за умови сформованості  фонематичного сприймання, чіткої диференціації звуків.

    Зверніть увагу, що за нормального мовленнєвого розвитку розрізнення всіх звуків на слух, а отже, і правильний вибір за змістом картинок, доступний дітям з дворічного віку. Крім того, важливо знати, що нерозрізнення дитиною деяких звуків на слух є основною причиною їх заміни в усному мовленні, а надалі — й на письмі. Пропоную деякі ігри, що стануть вам у пригоді.

►►Ігри

 

 «Впіймай звук»

    Дорослий чітко промовляє підібрані слова, малюк має плеснути в долоні, якщо в слові почує заздалегідь визначений звук. При цьому в запропонованих словах не повинно бути інших подібних за вимовою звуків. Обраний для практикування звук треба виголошувати дещо підкреслено.

 «Луна»

    Грати можна удвох і великою групою. Обираємо ведучого (він і буде «луною»), який має повторювати те, що йому скажуть. Почніть із простих слів, потім перейдіть до важких і дов-гих. Спробуйте пропонувати для повторення віршовані і прозаїчні фрази. Якщо «Луна» від-повіла правильно п’ять разів, призначайте по колу наступного учасника гри.

 

 

«Абетка»

    Дитина разом із дорослим придумують та називають слова на кожен звук у абетці. Можна влаштувати змагання, хто назве слів більше, коли в дитини буде вже великий словниковий

запас.

«Ланцюжок із слів»

    Кожний учасник гри називає слово на той звук, який був останнім у попередньому слові. Таким чином привертаємо увагу на виокремлення необхідного за умовами гри звука і спо-нукаємо на добір слова, в якому цей звук буде попереду.

«Зіпсований телефон»

    Усі, звісно ж, пам’ятають гру свого дитинства. Вона якнайкраще підходить для розвитку фонематичного слуху в дошкільників.

«Плутанина»

Звертаємо увагу дитини на те, як важливо не плутати звуки між собою. На підтвердження цієї думки читаємо жартівливі віршики.

Височенні кучугури намела метелиця.

Білим килимом (пісок) під дерева стелиться.

Кімнату до свята малі прибирали.

На стінах і вікнах (морквини) чіпляли.

Їхав-їхав  Дід Мороз через поле, через ліс.

І (картоплю) у мішку діточкам малим привіз.

Діти дуже люблять небилиці і з радістю можуть самі придумати такі жарти. Спробуйте вигадати слова, змінюючи лише одну букву, наприклад:

* ночі — очі;

* мати — хати;

* білка — гілка;

* млин — клин.

►►Вправа-тест «Пиши знаками»

Вправа-тест  «Пиши знаками» корисна для визначення рівня фонематичного слуху. Запропонуйте дитині записати слово, але не буквами, а знаками, позначаючи голосні звуки кружечками, а приголосні рисками. Скільки звуків у слові, стільки й знаків. Наприклад, сло-во «суп» слід записати так: риска, кружечок, риска. Після того, як ви переконалися, що ди-тина зрозуміла завдання, продиктуйте слова, а вона запише їх на аркуші паперу у вигляді «шифру».

Інший варіант цього завдання: ви пропонуєте дитині картки-картинки, на яких зображені тварини (пес, лев, слон, корова та ін.), і картки звукових схем слів, відповідні карткам-кар-тинкам тварин, у вигляді «шифровок». Завдання дитини полягає в тому, щоб визначити, яка схема підходить до кожного слова.

Всі запропоновані і подібні ним вправи потрібно практикувати, доки дитина не навчиться легко справлятися зі всіма завданнями. Лише за цієї умови можна бути впевненими в тому, що майбутній школяр навчився розрізняти звуки на слух, а отже, і навчання грамоти не бу-де для нього складним.

Мета артикуляційної гімнастики

 Багатьох батьків хвилює проблема правильної вимови звуків дитиною. Для того, щоб мова дитини була чіткою, зрозумілою іншим, необхідно працювати над розвитком м’язів.   Мета  артикуляційної гімнастики – вироблення правильних, повноцінних рухів  і певних положень артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків.

Комплекс вправ для формування правильної вимови шиплячих звуків ([ш],[ж],[ч])

1. Вправа « Неслухняний язичок» - широкий язик покласти на нижню губу та промовляти «пя – пя – пя», ніби похлопуючи свій язичок верхньою губою.

2. Вправа «Чашечка» - рот широко відкритий, широкий язик підняти вгору, бічні краї язика підняти до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик в такому положенні 5 – 10 секунд.

3. Вправа «Смачне варення» - висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

4. Вправа «Гойдалка» - висунути вузький язик, тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя; рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

5. Вправа «Маляр» - губи в усмішці, рот відкритий, кінчиком язика (вузьким) пробуємо «пофарбувати» піднебіння.

6. Вправа «Конячка» -  присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

7. Вправа «Грибок» - рот широко відкритий, язик прижати всією площиною до піднебіння і утримувати в такому положенні до 5 секунд, потім розслабити язик і повторити вправу 10 разів.

8. Вправа «Почистимо верхні зубки» -  відкрити широко рот і кінчиком язика почистити верхні зубки з внутрішньої сторони, роблячи рухи з боку в бік.

Комплекс вправ для формування правильної вимови свистячих звуків ([с],[з],[ц])

1. Вправа «Лопатка» - широкий язик висунути , розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати в такому положенні язик 10 – 15 секунд.

2. Вправа « Неслухняний язичок» - широкий язик покласти на нижню губу та промовляти «пя – пя – пя», ніби похлопуючи свій язичок верхньою губою.

3. Вправа «Почистимо нижні зубки» -  відкрити широко рот і кінчиком язика почистити нижні зубки з внутрішньої сторони, роблячи рухи з боку в бік.

4. Вправа «Гірка» - відкрити рот, кінчиком язика доторкнутися до нижніх зубів. Утримувати язик в такому положенні 10 – 15 секунд.

5. Вправа «Трубочка» - висунути широкий язик, бокові краї язика завернути вгору, подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10 разів.

6. Вправа «Голочка» -  усміхнутися, висунути язик, витягнувши його по можливості вузько,потримати під рахунок до 7, а потім сховати. Доцільно вправу «Голочка» чередувати з вправою «Лопатка».

7. Вправа «Годинник» - посміхнутися, відкрити рот, кінчиком язика робити плавні рухи від одного куточку ротика до іншого. Вправу повторити 10 – 15 разів.

Комплекс вправ

для формування правильної вимови  звука [р]

1. Вправа « Неслухняний язичок» - широкий язик покласти на нижню губу та промовляти «пя – пя – пя», ніби похлопуючи свій язичок верхньою губою.

2. Вправа «Чашечка» - рот широко відкритий, широкий язик підняти вгору, бічні краї язика підняти до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик в такому положенні 5 – 10 секунд.

3. Вправа «Смачне варення» - висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

4. . Вправа «Конячка» -  присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

5. Вправа «Грибок» - рот широко відкритий, язик прижати всією площиною до піднебіння і утримувати в такому положенні до 5 секунд, потім розслабити язик і повторити вправу 10 разів.

6. Вправа «Гойдалка» - висунути вузький язик, тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя; рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

7.  Вправа «Маляр» - губи в усмішці, рот відкритий, кінчиком язика (вузьким) пробуємо «пофарбувати» піднебіння.

8. Вправа «Барабанщики» -  відкрити рот, підняти широкий язик вгору та постукати кінчиком язика по верхнім альвеолам чітко вимовляючи звук[д]. Поступово збільшувати темп, вимовляючи [д-д-д].

Комплекс вправ

для формування правильної вимови  звука [л]

1. Вправа « Неслухняний язичок» - широкий язик покласти на нижню губу та промовляти «пя – пя – пя», ніби похлопуючи свій язичок верхньою губою.

2. Вправа «Смачне варення» - висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

3. Вправа «Гойдалка» - висунути вузький язик, тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя; рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

4. Вправа «Конячка» -  присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

5.Вправа «Індичата» - відкрити рот, покласти широкий язик на верхню губу та виконувати погладжу вальні рухи вперед – назад, слідкуючи за тим, щоб широкий язик не відривався від губи. Спочатку рухи виконувати безшумно, а потім додати голос (вийде щось схоже на бл – бл – бл]).

6. Вправа «Парохід гуде» - посміхнутися, прикусити кінчик язика і протяжно вимовляти звук [и].
 

Логопедична скарбничка для батьків

  Багато дітей в силу свого віку ще не знають, наскільки важливо для них навчитися правильно говорити, але батьки повинні розуміти, що навіть найменше порушення звуковимови може негативно вплинути на подальший розвиток дитини. Чому?

     По-перше, у багатьох дітей у зв'язку з недоліками мовлення виникають психологічні проблеми – дитина соромиться свого мовлення, намагається менше говорити – і, як наслідок, вона стає більш замкнутою, нетовариською.

     По-друге, порушення звуковимови в дошкільному віці є першою сходинкою до проблем в навчанні читання і письма в школі (виникають, так звані, дислексія - порушення читання та дисграфія – порушення письма).

     І, нарешті, по-третє, мовлення – це один з найголовніших засобів пізнання світу, а тому погано розвинене мовлення буде перешкоджати повноцінному розвитку особистості.

     Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.

Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини

Перший рік життя.

     1-2 місяці: Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає "комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий  рік життя.

     Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.                                                                                      

     Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.                                      

     Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, "Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.

     Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – "сапка”, жовтий – "зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – "йак”, риба – "либа”, пиріг – "пиліг”).

Шостий рік життя.

     До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення. В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені. Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники, складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Поради батькам по виконанню артикуляційної гімнастики

  • Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї 5 – 10 хвилин в залежності від віку дитини.
  • Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всі вправ під час одного заняття.
  • Проводьте артикуляційну гімнастику в ігровій формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку,  у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти,  любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти,  він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”)!”
  • Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання.
  • Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.
  • Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики.

 

Календар свят і подій. 














Copyright MyCorp © 2018